виявляти — I = виявити 1) (про почуття, стан, наміри тощо робити явним, помітним), проявляти, проявити, показувати, показати, підкреслювати, підкреслити, розкривати, розкрити, виказувати, виказати, видавати, видати, маніфестувати, являти, явити 2) (бачити в … Словник синонімів української мови
виявляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оказувати — виявляти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вагатися — (виявляти нерішучість у вирішенні чого н.), роздумувати, сумніватися, м ятися, варуватися, вагуватися, тертися (та м ятися), муля[и]тися … Словник синонімів української мови
голубити — (виявляти ніжність), приголублювати, пестити, пестувати, пригортати, лащити, милувати, ніжити … Словник синонімів української мови
сердитися — (виявляти почуття гніву), гніватися, прогнівлятися, прогніватися, прогнівитися, злитися, озлоблюватися, озлоблятися, озлобитися, злоститися, гнівитися; обурюватися, обуритися, приндитися, фиркати (виражаючи гнів, ображаючись на кого / що н.);… … Словник синонімів української мови
церемонитися — (виявляти зайву делікатність), панькатися … Словник синонімів української мови
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
витримувати — ую, уєш, недок., ви/тримати, аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого небудь і т. ін. 2) перех. і неперех. Стійко терпіти велике фізичне або… … Український тлумачний словник
